Неймовірна Мула
(The Fabulous Moolah)
Повне ім,я:
Мері Ліліан Еллісон
Дата народження:
22 липня 1923 р.
Місце народження:
округ Кершоу, Південна Кароліна, США
Дата смерті:
2 листопада 2007 р.
Місце смерті:
Колумбія, Північна Кароліна, США
Вага:
63 кг
Зріст:
168 см
Дебют:
1949
Кінець кар,єри:
2007
Біографія
Мері Ліліан Еллісон, яка увійшла в історію світового спорту під ім'ям Неймовірна Мула (The Fabulous Moolah), народилася 22 липня 1923 року в окрузі Кершоу, штат Південна Кароліна. Вона була наймолодшою з тринадцяти дітей у бідній сільській родині, а коли дівчинці виповнилося лише вісім років, її мати померла від раку. Щоб допомогти родині вижити, Мері з дитинства важко працювала на зборі бавовни й тютюну. У віці чотирнадцяти років вона вийшла заміж за місцевого фермера, а через рік народила доньку, проте цей шлюб швидко розпався. У пошуках кращої долі дівчина переїхала до Колумбії, штат Північна Кароліна, де почала займатися аматорським боксом і класичною боротьбою. Незабаром на неї звернув увагу відомий борець та промоутер Бадді Роджерс, який привів її до тренувального табору Біллі Вулфа й Мілдред Бьорк. Саме під керівництвом Бьорк молода атлетка пройшла жорстку школу кетчу, освоїла базові больові прийоми і вперше вийшла на професійний ринг у 1949 році під псевдонімом Рабиня Мула (Slave Girl Moolah), виступаючи спочатку як валет і напарниця для ексцентричного рестлера Екзотичного Адріана Стріта.
На початку 1950-х років Еллісон розірвала контракт з Вулфом і перейшла під крило промоутера Вінса МакМена-старшого, який і придумав для неї фінальне гучне ім'я Неймовірна Мула, що натякало на її екранну жадібність до грошей. 18 вересня 1956 року в Балтиморі Мула виграла великий королівський турнір і завоювала вакантний титул Чемпіонки світу серед жінок, здолавши у фіналі Джуді Грейбл. Цей тріумф поклав початок її епічному першому чемпіонському рейну, який за офіційною хронікою WWE безперервно тривав неймовірні 28 років - аж до 1984 року. Попри те, що в цей період титул кілька разів сюжетно змінював власників на локальних шоу в інших штатах (зокрема його ненадовго вигравали Бетті Буше й Су Лін), компанія МакМена свідомо ігнорувала ці програші в пресі, створюючи навколо Мули міф про абсолютну й непереможну королеву рингу, яка регулярно збирала ангшлаги на арені Madison Square Garden.
Паралельно з активними виступами Мула побудувала жорстку фінансову монополію в жіночому рестлінгу, викупивши у 1970-х роках офіційні права на жіночий чемпіонський пояс в альянсу NWA. Вона відкрила власну сувору школу-інтернат у Колумбії, Південна Кароліна, де особисто тренувала майже всіх дівчат-атлеток того часу. Мула виступала не лише наставником, а й монопольним агентом (букером) для своїх вихованок: вона самостійно вирішувала, хто і в якій федерації буде виступати, повністю контролювала їхні залаштункові заробітки, забираючи собі до 30 відсотків від кожного гонорару, і жорстоко карала будь-які спроби дівчат працювати з іншими промоутерами. Це створило їй репутацію суворого й деспотичного закулісного боса, чиї методи управління через десятиліття стали предметом гучних скандалів і звинувачень з боку колишніх учениць у фінансових махінаціях і психологічному тиску.
Новий колосальний зліт популярності образу відбувся в 1984 році, коли Вінс МакМен-молодший розпочав регіональну експансію WWF і запустив масштабну кампанію Rock'n'Wrestling Connection, яка об'єднала рестлінг з попмузикою. Мула стала головною лиходійкою (хілом) цього сюжету, об'єднавшись із капітаном Лу Альбано й розпочавши запеклу війну проти популярної співачки Сінді Лопер та її протеже Венді Ріхтер. 23 липня 1984 року на історичному шоу The Brawl to End It All, яке транслювалося в прямому ефірі на каналі MTV, Мула шокуюче програла свій титул Венді Ріхтер перед багатомільйонною аудиторією, що офіційно завершило її 28-річну епоху домінування. Проте вже наступного року Мула таємно повернула собі пояс під час скандального матчу "The Original Screwjob" в Нью-Йорку, коли вона вийшла на ринг під маскою персонажа Спайдер Леді (The Spider Lady) й утримала Ріхтер за допомогою сфабрикованого суддівського відліку, про який Венді навіть не здогадувалася до самого фіналу бою.
У похилому віці Мула продовжувала залишатися важливою частиною індустрії розваг, трансформувавши свій образ у комедійного персонажа для Ери Зухвалості (Attitude Era) наприкінці 1990-х років. Разом зі своєю незмінною найкращою подругою Мей Янг вона регулярно з'являлася в ефірах шоу Raw i SmackDown, беручи участь у провокаційних та абсурдних сценарних лініях. 17 жовтня 1999 року на шоу No Mercy Мула у віці 76 років перемогла Айворі, завоювавши титул Чемпіонки WWF серед жінок і ставши найстаршим володарем світової корони в історії професійного спорту. Її фінальний офіційний поєдинок на рингу відбувся у вересні 2004 року, коли вона відсвяткувала свій 81-й день народження, здолавши Вікторію на шоу Raw. За свій фундаментальний внесок у розвиток індустрії вона стала першою жінкою, яку в 1995 році було включено до Залу слави WWE.
Останні роки свого довгого життя легендарна чемпіонка провела у своєму маєтку в Південній Кароліні, оточена спогадами й численними нагородами. Серце патріарха жіночого рестлінгу зупинилося 2 листопада 2007 року в госпіталі міста Колумбія, де вона померла у віці 84 років від серцевого нападу після перенесеної операції на плечі. Незважаючи на те, що через роки навколо її імені спалахнуло багато залаштункових протиріч (що навіть змусило WWE у 2018 році прибрати її ім'я з назви жіночого трофею на WrestleMania), її безсмертний спадок назавжди зафіксований в історії професійного рестлінгу: вона самотужки утримувала жіночий рестлінг на плаву в часи, коли великі промоутери вважали його збитковим, і назавжди вписала своє ім'я як найвпливовіша та найтриваліша чемпіонка двадцятого століття.