Верн Ганьє
(Verne Gagne)
Повне ім,я:
Лаверн Кларенс Ганьє
Дата народження:
26 лютого 1926 р.
Місце народження:
Коркоран, Міннесота, США
Дата смерті:
27 квітня 2015 р.
Місце смерті:
Блумінгтон, Міннесота, США
Вага:
98 кг
Зріст:
180 см
Дебют:
1949
Кінець кар,єри:
1986
Біографія
Лаверн Кларенс Ганьє, який увійшов в історію як один із найвпливовіших промоутерів та борців ХХ століття, народився 26 лютого 1926 року в місті Коркоран, штат Міннесота, а виріс на фермі в Роббінсдейлі. Коли хлопчику було 14 років, його мати померла, через що він рано залишив домівку й самостійно торував шлях у житті. У Роббінсдейльській середній школі Ганьє проявив себе феноменальним універсальним атлетом, ставши дворазовим чемпіоном штату з аматорської боротьби (у 1942 та 1943 роках), а також успішно граючи в бейсбол та американський футбол. У 1943 році престижний Університет Міннесоти запросив талановитого юнака до своїх лав, де він одразу закріпився як гравець університетської футбольної команди на позиціях дефенсів-енда й найт-енда. Проте його навчання перервала Друга світова війна: Ганьє приєднався до Корпусу морської піхоти США, де не лише грав за армійські футбольні команди, а й викладав техніку рукопашного бою своїм товаришам по службі.
Після завершення війни Ганьє повернувся до Університету Міннесоти, де встановив унікальний історичний рекорд, ставши першим в історії чотириразовим чемпіоном престижної конференції Big Ten з аматорської боротьби. Паралельно він двічі вигравав найвищий національний студентський титул - Чемпіонство NCAA (у 1948 та 1949 роках), причому у фіналі 1949 роках він у важкому поєдинку здолав дворазового чинного чемпіона Діка Хаттона. У 1948 році Верн увійшов до складу олімпійської делегації США на Олімпійських іграх у Лондоні, де виступав як альтернативний борець вільного стилю. Одразу після цього перед ним відкрилися двері професійного американського футболу - у 1947 році його обрав на драфті знаменитий клуб NFL "Чикаго Берс", а в 1949 році він підписав контракт із "Грін-Бей Пекерс". Проте власник "Берс" Джордж Халлас поставив перед Верном ультиматум, вимагаючи повнстю відмовитися від рестлінгу, який тоді приносив значно більші гроші, ніж футбол, і Ганьє зробив остаточний вибір на користь рингу.
Офіційний професійний дебют Ганьє у рестлінгу відбувся 3 травня 1949 року в Міннеаполісі під керівництвом тренерів Джо Пазандака й Тоні Стеххера. Завдяки бездоганному аматорському бекграунду він швидко здобув репутацію "наукового" борця старої школи, який робив ставку на чисту техніку, больові захвати й свій фірмовий фінішер - Sleeper Hold (засипаючий захват). Наприкінці 1950-х років, заснувавши власний бізнес, Верн розчарувався в закулісній політиці домінуючого тоді альянсу NWA і в 1960 році разом із компаньйоном Воллі Карбо створив власну незалежну компанію - American Wrestling Association (AWA). Ганьє став головним обличчям та беззаперечним лідером свого промоушену, який охопив увесь Середній Захід США й частину Канади. Він утримував титул Чемпіона світу AWA важкій вазі рекордні 10 разів, провівши серію легендарних захистів проти Ніка Боквінкеля, Моріса Вашона й Джина Кініскі, а його активна кар'єра на рингу завершилася 10 травня 1981 року, коли він пішов на пенсію у статусі чинного чемпіона.
Після завершення виступів Ганьє зосередився на управлінні AWA й тренерській діяльності, перетворивши свою компанію на головну кузню талантів Америки, де особисто тренував або просував таких майбутніх суперзірок, як Рік Флер, Халк Хоган, Скотт Холл, Курт Хеннінг, Боб Беклунд і Рікі Стімбот. Проте наприкінці 1980-х років AWA не витримала агресивної національної експансії WWF Вінса МакМена. який переманив до себе більшість зірок Верна (включаючи Хогана й Окерленда), що призвело до остаточного закриття компанії у 1991 році. На пенсії Ганьє продав свою унікальну відеобібліотеку компанії WWE і в 2006 році був заслужено включений до Залу слави WWE за свій фундаментальний внесок у розвиток індустрії. Останні роки життя легендарного промоушена були затьмарені тяжкою хворобою Альцгеймера, і він проживав у будинку однієї зі своїх доньок у штаті Міннесота. Серце патріарха рестлінгу зупинилося 27 квітня 2015 року в місті Блумінгтон, штат Міннесота, коли він помер у віці 89 років, залишивши по собі безсмертну епоху класичної атлетичної боротьби.