Джим Лондос
(Jim Londos)
Повне ім,я:
Христос Теофілу
Дата народження:
2 січня 1894 р.
Місце народження:
Куцоподі, Греція
Дата смерті:
19 серпня 1975 р.
Місце смерті:
Ескондідо, Каліфорнія
Вага:
91 кг
Зріст:
173 см
Дебют:
1912
Кінець кар,єри:
1956
Біографія
Народившись 2 січня 1894 року в білній багатодітній родині пастухів у невеликому грецькому селищі Куцоподі, Христос Теофілу змалку пізнав, що таке важка праця й суворі злидні. Він був наймолодшим із тринадцяти дітей, і саме від батька перейняв перші навички традиційної народної боротьби, які заклали фундамент його майбутньої величі. Не витримавши жорсткого домашнього виховання, підліток зважився на відчайдушний крок - потайки пробрався на корабель, і в трюмі класу для бідних вирушив через океан. Коли у 1909 році п'ятнадцятирічний юнак ступив на землю еміграційного пункту Елліс-Айленд у Нью-Йорку, у нього не було ні грошей, ні знання мови. але була залізна воля. Протягом кількох років він хапався за будь-яку роботу: клав залізничні рейки, гнув спину на будівництві і навіть позував оголеним для студентів художніх академій, які захоплювалися його пропорційною, античною статурою, залізними сухожиллями та надприродною гнучкістю. Це дивовижне тіло, що здавалося витесаним із мармуру, згодом приведе його до мандрівного карнавалу, де він працював акробатом і ловителем.
Саме на цих яскравих і гамірних ярмарках розпочався його великий шлях у професійному спорті, коли у 1912 році, у віці вісімнадцяти років, юнак офіційно дебютував на борцівській арені. Спочатку він виходив на ринг у звичайному робочому комбінезоні під кумедним прізвиськом "Штукатур, що бореться", проте швидко зрозумів, що американській публіці потрібне справжнє шоу. Змінивши ім'я на милозвучне "Джим Лондос", він розробив агресивний, динамічний стиль. який поєднував класичні захвати із жорсткими елементами кетчу й джиу-джитсу. Наступні два десятиліття перетворили його на головну спортивну ікону США. Попри скромний для важковаговика зріст у 173 сантиметри, Лондос мав неймовірно широкі плечі та унікальний акторський талант. На рингу він майстерно грав на емоціях публіки: умів так драматично "страждати" від болю під час прийомів суперника, що глядачі на трибунах буквально затамовували подих, а коли "Золотий грек" перехоплював ініціативу, стадіони вибухали від шаленого захвату.
У червні 1930 року Лондос вписав своє ім'я в історію, здолавши грізного Діка Шиката й завоювавши титул чемпіона світу у важкій вазі за версією NWA. Його поєдинок в Madison Square Garden збирали аншлаги, а легендарне протистояння з Едом "Душителем" Льюїсом на чиказькому стадіоні Wrigley Field залучило небачену на той час аудиторію у 35 тисяч глядачів, зробивши Лондоса найприбутковішим та найпопулярнішим атлетом епохи Великої депресії. Шалена слава відкрила перед ним двері Голлівуду, де на піку популярності у 1930-х роках він знявся у кількох фільмах, граючи харизматичних героїв-борців і остаточно закріпивши за собою статус зірки попкультури. Його магнетизм підкорював не лише спортивних фанатів, а й американську аристократію. У 1935 році Джим Лондос одружився з Арвою Райт, донькою відомого авіаконструктора. Цей шлюб вищого світу подарував йому трьох доньок - Діану, Деметру й Христину, які стали для нього головною опорою в житті.
Попри запаморочливий американський успіх і сімейне щастя, Лондос ніколи не забував про свою батьківщину. Під час його тріумфального повернення до Греції на благодійний поєдинок на мармуровому стадіоні Панатінаїкос в Афінах зійшлося майже 100 тисяч людей, щоб на власні очі побачити кумира мільйонів. Його активна та неймовірно виснажлива кар'єра на рингу, що охопила 32 країни світу, офіційно завершилася у 1946 році, хоча поодинокі показові виступи він проводив аж до 1953 року. На відміну від багатьох колег, які втратили свої багатства, Лондос виявився мудрим стратегом - він вдало інвестував зароблені мільйони у велике ранчо з вирощування авокадо в Ескондідо, штат Каліфорнія, де разом із дружиною та доньками побудував затишне життя. Свою старість він повністю присвятив масштабній благодійності, фінансуючи дитячі будинки та рятуючи тисячі грецьких сиріт, які втратили батьків під час жахіть Другої світової війни.
Ця самовіддана гуманітрна місія не залишилася непомітною світовими лідерами. За порятунок дітей король Греції Павло І особисто нагородив Джима Лондоса Золотим хрестом Ордена Фенікса - однією з найвищих державних нагород країни. Пізніше його внесок у розвиток суспільства та спорту офіційно відзначив і президент США Річард Ніксон, назвавши великого борця взірцем справжнього американського патріота. Життя легендарного атлета обірвалося 19 серпня 1975 року, коли у віці 81 року він помер від серцевого нападу в Каліфорнії. Похований в Ескондідо, Джим Лондос залишив по собі не лише кубки й титули в Залах слави, а й безсмертну історію про те, як щира пристрасть, благородство й працездатність здатні підняти людину з темного трюму емігрантського корабля на саму вершину світового Олімпу.