Жан-Поль Левек

(Jean-Paul Levesque)

У червні 1994 року керівництво компанії World Championship Wrestling (WCW) ухвалило рішення повністю змінити екранний вектор для молодого атлета, закривши похмурий образ Терри Райзинга. Новий гіммік отримав ім'я Жан-Поль Левек (Jean-Paul Levesque), що базувалося на реальному французькому походженні самого рестлера. За новою сюжетною легендою (кейфебом), персонаж став винтонченим, пихатим та манірним аристократом, який народився та виріс у Франції. Левек розмовляв англійською мовою з навмисним, сильно перебільшеним французьким акцентом, постійно демонстрував зверхність до американської публіки та вимагав до себе особливого ставлення як до представника вищого європейського суспільства. Цей крок дозволив WCW створити класичного "іноземного лиходія" (хілла) нового типу, який викликав роздратування глядачів не брутальною агресією, а своїми вишуканими манерами та зневагою до простого народу. Екранна поведінка та стиль Жан-Поля Левека були детально продумані для підкреслення його аристократичного статусу. На ринг він виходив під класичну французьку музику, одягнений у дорогі шовкові сорочки, витончені жакети й пишні жабо, які демонстративно знімав лише перед самим початком бою. Головною фірмовою деталлю його поведінки став глибокий, театральний і водночас саркастичний реверанс, яким він вітав розлючену публіку й суддів. У межах сюжетних ліній Левек позиціонувався як технічний, але надзвичайно підступний боєць, який використовував брудні європейські прийоми й тактичні хитрощі за спиною рефері. У цей період він почав поступово змінювати свій арсенал на рингу, відмовляючись від колишніх силових захватів на користь більш вишуканих ударів та кидків, які відповідали його новому образу витонченого майстра. Найважливішим етапом у розвитку цього гімміка стало формування екранного дуету з іншим відомим борцем європейського стилю - британським лордом Стівеном Рігалом (Steven Regal). Наприкінці 1994 року кервіництво WCW об'єднало їх у команду, де Рігал виступав у ролі старшого наставника, який допомагав французькому франту адаптуватися до жорстоких американських рингів та вчив його тонкощам "вищого етикету". Їхній союз будувався на сильній зневазі до американської культури й робочого класу, що робило їх однією з найефективніших і найбільш обговорюваних хілл-команд того часу. Вони провели серію успішних поєдинків і претендували на командне чемпіонство WCW, проте розкрутка цієї сюжетної лінії була несподівано зупинена через закулісні фінансові та професійні розбіжності між самим Левеком та головним виконавчим продюсером компанії Еріком Бішоффом. Гіммік Жан-Поля Левека припинив своє існування у січні 1995 року, коли рестлер офіційно залишив WCW через відмову Бішоффа підписувати з ним довгостроковий контракт як з повноцінним солістом. Попри коротку історію, образ французького аристократа став фундаментальним для майбутньої кар'єри атлета, оскільки саме ці напрацювання помітив голова конкуруючої компанії WWF Вінс МакМен. За кілька місяців після звільнення з WCW, образ Жан-Поля Левека був повныстю викуплений та еволюцыонував у WWF в того самого знаменитого "гринвічського блакитнокровного" Хантера Херста Хелмслі. Таким чином, манірний француз став прямим ідейним попередником образу, який згодом підняв майбутнього Тріпл Ейча на вершину світової індустрії рестлінгу.