Рестлери ненавмисне

Борці, яких помилково вважають частиною шоу

У сучасному світі, коли рестлінг - це величезна індустрія з сотнями мільйонів фанатів, часто трапляються дивні історичні перекручення. Один із найпоширеніших - коли "справжніх борців минулого" й атлетів, які виступали на ярмарках, у цирках і навіть на аренах під відкритим небом, називають "рестлерами". Насправді вони не мали жодного відношення до того, що сьогодні вважають професійним рестлінгом.

Від ярмаркових арен до спортивних легенд

Наприкінці ХІХ - на початку ХХ століття Європа й Америка переживали справжній бум атлетичних шоу. Люди з'їжджалися подивитись на богатирів, силачів, борців і навіть на змагання з підняттям ваги. Боротьба тоді існувала в різних формах - греко-римська, французька, вільна, поясна - і більшість виступів мали цирковий або ярмарковий характер, але вони залишались реальними змаганнями, без заздалегідь прописаних сценаріїв.

Саме з таких середовищ і походили імена, які часто неправильно приписують до рестлінгу.

Іван Піддубний - "прадід рестлінгу" чи все ж борець?

Один із найвідоміших прикладів - Іван Максимович Піддубний, легендарний український борець початку ХХ століття. Його неодноразово називали "рестлером", ба навіть "першим чемпіоном світу з рестлінгу". Але це - помилка.

Піддубний був чемпіоном світу з французької й греко-римської боротьби. Його виступи в цирках були лише формою демонстрації майстерності, а не театралізованими поєдинками за сценарієм. Він дійсно змагався, дійсно перемагав і ніколи не погоджувався "програти за гроші". Саме за це його й поважали справжні спортсмени, але люто ненавиділи ті, хто хотів перетворити боротьбу на шоу.

Георг Хакеншмідт - силач і мислитель, не артист

Ще один яскравий приклад - Георг Хакеншмідт, народжений у Тарту (Естонія) атлет, який став зіркою Європи й Америки. Його ім'я також фігурує у списках "піонерів рестлінгу". Однак Хакеншмідт був чистим борцем, без участі в постановках. Його стиль - технічний, жорсткий і з повною віддачею.

Згодом, коли в США почали вводити елементи шоу в поєдинки, Хакеншмідт відійшов від виступів, не бажаючи брати участь в "продажних матчах". Його знамениті бої з Френком Готчем були справжніми, хоч і надто драматичними для свого часу.

Френк Готч - межа між реальністю й початком шоу

Саме Френк Готч часто вважається тією "перехідною ланкою", з якої рестлінг почав ставати постановочним. Він виступав як борець "catch-as-catch-can", і його поєдинки ще мали реальний характер. Але після його епохи в США боротьба почала поступово змінюватись - організатори зрозуміли, що "передбачуване шоу продається краще", ніж справжнє змагання.

Готч був останнім чемпіоном "реальної епохи", після чого рестлінг поступово перетворився на те, що ми бачимо нині.

Коли боротьба стала шоу

Початок 1980-х років - це час, коли змагання почали "інсценувати". І саме тоді народився "професійний рестлінг", який перестав бути спортом у чистому сенсі.

Однак плутанина залишилась. І сьогодні багато хто, почувши імена Піддубного, Хакеншмідта чи навіть американських силачів початку століття, одразу уявляють WWE. Хоча ці люди навпаки уособлювали "чистоту змагання", не шоу.

Рестлінг не народився на порожньому місці - він вийшов із традицій боротьби, але став зовсім іншим явищем. Тому, коли наступного разу хтось говоритиме, що Іван Піддубний чи інші подібні йому атлети були "рестлерами", варто пам'ятати: вони були не артистами, а борцями, які ніколи не продавали власну перемогу.

І саме такі "рестлери ненавмисне" стали живим містком між спортом і тим видовищем, що завоювало світ.